Користь здорового способу життя не викликає жодного сумніву. Збалансоване харчування, посильна фізична праця, прогулянки на свіжому повітрі – все це сприяє зміцненню організму, молодості та довголіттю. Та найбільш потужним і дієвим чинником у справі збереження здоров’я є, безперечно, заняття спортом. Чим живе спорт на Лебединщині – у сьогоднішній «Темі номера».
Питання реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту у Лебединському районі розглядалося на останній колегії райдержадміністрації. Говорячи про позитивні факти, зокрема, відзначили успіхи заступника голови райдержадміністрації Івана Легкого, який серед державних службовців Сумської області є чемпіоном з шашок та бронзовим призером серед шахістів.
Озвучені ж на засіданні цифри допомагають з’ясувати як живе і розвивається ця важлива галузь у районі. Минулого року на її розвиток використано майже півмільйона, з яких 450 000 гривень — бюджетні кошти. Погодьтесь, пристойна сума для того, щоб спорт у межах одного району процвітав. Цьогоріч планується витратити 600 000 гривень (для порівняння: у 2015 році — 400 000 гривень). Очевидно, якщо влада виділяє такі пристойні суми, значить, вона зацікавлена, щоб люди вели здоровий спосіб життя, і, в першу чергу, планує, що ці кошти працюватимуть на користь підростаючому поколінню, яке останнім часом чомусь значно охололо до занять спортом.
Нині навчальним процесом з фізичної культури на Лебединщині займається 32 фахівці, які не тільки пропагують здоровий спосіб життя, а й безпосередньо вкладають свої сили, щоб підтримати його на належному рівні. Основними центрами розвитку спорту у районі повинні були стати, крім сектору молоді та спорту райдержадміністрації та районної дитячо-юнацької спортивної школи, ще й навчально-виховні комплекси найбільших сіл: Ворожби, Будилки, Михайлівки, Василівки та Малого Висторопа, на базі яких активно розвивався футбол, волейбол, легка атлетика та пляжний волейбол.
ІНВЕНТАР І МЕЦЕНАТИ
Почнемо зі спортивних баз шкіл району, які необхідно поповнювати з року в рік, якщо їх активно використовувати. У цьому напрямі, крім районних коштів, використовуються ще так звані субвенції, які надають своїм навчальним закладам сільські ради.
Так, наприклад, постійними спонсорами і меценатами для школярів свого села стали Гринцівська (Віктор Дикий), Червленівська (Володимир Ященко), Михайлівська (Володимир Білик),Катеринівська (Тетяна Кириченко), Ворожбянська (Сергій Бойко) та Будильська (Володимир Шкурко) сільські ради. Невже їм не потрібні кошти для благоустрою села чи ремонту та будівництва доріг, що вони знаходять гроші, аби допомогти рідній школі розвивати спорт? Невже такі могутні громади, як у Штепівці (Олександр Великодний), Кам’яному (Михайло Скрипаль), Бишкіні (Михайло Бойко), Калюжнях (Іван Парфило) та Кургані (Микола Іванов) не можуть підтримати розвиток фізичної культури та спорту?
Особливо неприємно бачити у цьому переліку Курганського сільського голову, який раніше підтримував місцевих спортсменів. Колись Курган був центром розвитку фізичної культури на Лебединщині, адже щороку тут проводилися грандіозні районні свята, турніри і змагання. А грізна команда «Руно» неодноразово ставала чемпіоном району і готувала висококласних футболістів для нашої головної міськрайонної команди. Та нині там занепадає школа, а від колись могутнього сільськогосподарського підприємства залишись тільки спогади.
І все ж сільські громади продовжують захищати спортивну честь своїх населених пунктів і честь району на різноманітних змаганнях. Адже, щоб гідно представити свою талановиту, спортивну молодь не потрібні десятки тисяч бюджетних коштів?
А ЩО ЗІ ЗМАГАННЯМИ?
Не є таємницею той факт, що на районному рівні особливо важко організувати і провести якісь масштабні змагання, і на заваді цьому — віддаленість населених пунктів один від одного. Тому у цьому питанні відповідальність за організацію змагань лягає на плечі сільської громади та навчально-виховних закладів, розташованих на території села.
За підсумками року, вихованці районної ДЮСШ стали третіми у різноманітних змаганнях з футзалу, волейболу та легкої атлетики. Наскільки ці успіхи суттєві і яку ж оцінку давати спорту на Лебединщині, вирішувати вам, дорогі читачі.
Протягом року сектор молоді та спорту райдержадміністрації проводить безліч спортивно-масових заходів для підтримки та розвитку спорту. Та не кожна громада підтримує їхнє проведення.
Чому в таких селах, як Михайлівка, Гринцеве, Червлене, Катеринівка, Ворожба знаходять можливість, щоб відправити дітей на змагання, а Бишкінь, Боровенька, Великий Вистроп, Гарбузівка, Підопригори та інші не бажають перейматися цими справами?
Зважаючи на вище сказане, чи доводиться говорити, щоб якась із громад взяла на себе відповідальність організувати та провести спортивний турнір, тим самим піднявши свій авторитет і провести славу своїй громаді?
Чи не єдиним із грандіозних районних заходів, де можна продемонструвати свою спортивну міць і силу духу, залишається свято «Козацькі розваги», що проводиться у Михайлівці і на яке з’їжджаються відчайдухи з усього району. Хочеться сподіватися, що принаймні воно не втратить свій розмах, зважаючи на всі зусилля, що докладаються до його організації.
А свого ж часу кореспондентів «ЖЛ» неодноразово запрошували у славне село Малий Вистороп, де на базі нинішнього коледжу в лютому кожного року проводився волейбольний турнір пам’яті видатного земляка, маршала протитанкових військ Павла Рибалка. Турнір, на якому мріяли побувати найсильніші волейбольні колективи області, проходив із таким розмахом, що ним навіть цікавилися на дуже високому рівні. Невже після того, як цей заклад перейшов під юрисдикцію могутнього Сумського національного аграрного університету, у ньому перестали водитися кошти? Чи, можливо, хтось вважає, що раніше у сільських громадах було більше грошей? Навпаки, нині їх стало більше, і про це відомо кожному жителю села; лише, вочевидь, витрачаються вони на інші сфери.
Ймовірно, громадам можна було б розраховувати на підтримку спонсорів, тих же сільськогосподарських інвесторів, які чомусь останнім часом аж занадто полюбили наші землі, ось лише їхнє засилля часто виливається винятково у заробляння коштів для власної кишені. Хоча й серед цих людей теж трапляються справжні меценати, але їх можна порахувати на пальцях однієї руки.
А опікуватися проблематикою спорту Лебединщини, фактично, нікому: наразі ж немає на своїх посадах ні завідуючого сектора молоді та спорту райдержадміністрації, ні директора районної дитячо-юнацької спортивної школи.
Можливо, через усі ці фактори на колегії райдержадміністрації і розглядалося питання реалізації державної політики у сфері фізичної культури та спорту. Сподіваємося, що за підсумками наради проблеми цієї сфери в Лебединському районі таки звернуть належну увагу. А це може означати, що до нас нарешті прийдуть суттєві успіхи і великі перемоги, про які ви обов’язково дізнаєтесь зі сторінок нашої газети, яка ніколи не стояла осторонь проблем розвитку масового спорту.
Прокоментувати: